Урбан-школа в Любліні: «Ми показуємо дітям, що вони такі ж міські жителі, як і дорослі»

Люблін став містом пілотного Урбан клубу «У міста є я» – серії інтерактивних зустрічей для дітей та молоді з України та Польщі.

У 2023 році Люблін носитиме звання Європейської столиці молоді, що цього року було присвоєне албанській Тірані. Це не просто відзнака ініціатив місцевої влади щодо залучення та підтримки молоді у місті, але й зокрема визнання самими молодіжними організаціями відкритої та ефективної взаємодії між стейкхолдерами міських процесів.

Саме Люблін став містом пілотного Урбан клубу «У міста є я» – серії інтерактивних зустрічей для дітей та молоді з України та Польщі на теми, дотичні до міських процесів. Учасниками стали діти та молодь з Польщі та України, зокрема з Києва, Одеси, Хмельницького, Львова, Харкова та інших міст України, віком від 9 до 18 років. Клуб побудований так, щоб його учасники «прожили» принаймні чотири види досвіду за 2,5 години зустрічі – від теоретичних цікавих фактів, до моделювання ситуацій, прийняття рішень, проектування чи спільне творення важливих закликів. Впродовж місяця діти зустрічалися щотижня, а остання зустріч відбулася у Люблінській ратуші з заступницею міського голови.

Учасниками проекту стали молоді мешканці Любліна та таких українських міст як Київ, Львів, Харків, Одеса та ін. І їхня взаємодія та спільна робота над проектами для міст – є найважливішим компонентом програми. Дарій з Києва вже чимало знає про урбаністику, адже вдома ходив до архітектурної школи. А Драган з Любліна каже, що школа – то трохи трата часу, але долучався до проектування школи мрії досить активно. Марія та Каміла з Харкова зізнаються, що сумують за рідним містом, але кажуть, що Люблін їм дуже до вподоби. Менторами для дітей стали студенти з місцевих вишів, і таким чином вдалося забезпечити різні рівні взаємодії: між однолітками, з «старшими» мешканцями та з експертами.

До прикладу, Войцех Янущик, відомий польський ландшафтний дизайнер  розвінчав міфи, що  насаджуються недобросовісною політикою greenwashing, розповів про зелені дахи та вертикальне озелененнями стінами з плюща, війни між міськими та дикими бджолами та відповідальне ставлення до зелених насаджень у містах. Хащі експерт називає четвертою природою. Через гру в імітацію учасники формували позиції таких міст, як Осло, Варшава, Делі та Київ в умовному засіданні екологічної комісії ООН та навіть підписали меморандум, а додому пішли з власними насадженнями у горщиках, власноруч висадженими під час фінального майстер-класу на зустрічі.

Друга зустріч стосувалася сталого розвитку міст:  ресурси на планеті – вичерпні, споживання має бути відповідальним, поводження зі сміттям і його продукування загалом – усвідомленим. Діти розібрали принципи сталого розвитку, затверджені ООН, обговорили стратегію розвитку міста Любліна, яка, з-поміж іншого, включає положення, спрямовані на забезпечення сталого розвитку міста та регіону. Адже кількість міст стає все більшою на планеті, а отже їхній негативний вплив на навколишнє середовище стає відчутнішим для кожного з нас.

Протестувавши різні формати завдань під час шкільної програми на основі книги «У міста є я», яку впроваджують школи Луцька, Львова, Києва, Славутича та ін. українських міст, ініціатори урбан клубу намагалися максимально забезпечити практичний досвід. Так, економність енергоносіїв діти «прощупали»  під час екскурсії в IKEA, що стала  партнером клубу. Сьогодні як ніколи, діти з України розуміють цінність електроенергії, води та тепла.

Мода теж впливає на міста. За деякими даними, текстильні відходи є другими за розміром на планеті, а маркетинг підштовхує людей на ще більшу кількість покупок. Проте, завжди є вибір, і більш творча опція, яку пропагує Яся Хоменко, українська дизайнерка, яка зокрема розвиває філософію апсайклінгу та надає друге життя одягу завдяки спеціально розробленим стікерам. Окрему колекцію Яся розробила для урбан клубу, а його учасники змоделювали свої принти –маніфести бути відповідальними у місті.

Бізнес є важливою частиною розвитку міст та громад – від кав’ярні і тераси на вулиці до великих корпорацій. Відтак під час третьої зустрічі урбан клубу у Любліні учасники заглибились в поняття стейкхолдерів міста, їхню взаємодію та впливи, спробували навчитися шукати компроміс у ході практичної симуляції, переглянули приклади соціально-корпоративної відповідальності найвідоміших світових, польських та українських компаній. Довідалися більше про місцеві компанії та зі світовим ім’ям.

Учасники зустрілися з Яцеком Якубовським, спеціалістом з підприємництва і креативної індустрії мерії Любліна та Монікою Круль, заступницею директора відділу підприємництва та розвитку мерії. Ну і цікавим завданням була гра-симуляція – переговори щодо релокації української компанії Ajax. Діти по групах представляли компанію, місто та громаду, оцінили плюси залучення такого бізнесу у місті, обговорили побоювання громади і дійшли спільного висновку про користь для міста та громади.

«Мені важко було питати українських дітей, звідки вони приїхали. Бо я боялась почути, що в них вже немає дому, школи, а ще гірше – родини. Але ми не могли оминути тему війни і відбудови, тому зосередилися на відновленні шкіл в Україні і долучили дітей як проектантів», зазначає Ірина Озимок, авторка книжки «У міста є я» та співінціаторка клубу.

Під час останньої зустрічі діти обговорювали як покращити школи, в яких вони навчаються – від бомбосховищ до більшої довіри до вчителів, від побудови креативного простору до безбар’єрності  та зелених насаджень. Зона відпочинку, в якій знаходяться птахи, а на даху школи можна відпочити; сади під склом та зелені зупинки –  все це запропонували члени клубу у проекті розбудови нової школи їхньої мрії.

На останок учасники клубу зустрілися в Ратуші Любліна з заступницею міського голови пані Беатою Степанюк-Кусьмєжак. У своєму кабінеті вона показала не лише нагороди, а й дитячий куточок – по п’ятницях її восьмимісячна донька долучається до роботи над змінами міста на краще. Беата жартує, що залучають молодих мешканців змалечку. Усі учасники клубу отримали спеціальний атрибут клубу – футболку з принтом, що зображає місто за вікном, як нагадування, що ми можемо просто спостерігати за містом, пасивно, або ж як активні учасники міських процесів. А для кожного міста важливим завданням є створити дієві та ефективні механізми.

«Надзвичайно важливо надавати дітям та молоді відчуття їхньої суб‘єктності у житті міста. Незалежно від віку вони можуть і повинні впливати на розвиток своїх громад, бути залученими у процеси змін. Урбан клуб у Любліні – саме про це. Крок за кроком, від ідей до втілень, від теорії до практики ми проходили серйозні дорослі теми. І головне – ми помітили, що для учасників Клубу така робота була зрозумілою і цікавою,» – ділиться враженнями Аня Ольхова, голова ГО «Ефект дитини» та співініціаторка Клубу.

«Ми показуємо дітям, що вони такі ж мешканці, як і дорослі, – додає Ірина Озимок. Мріємо, аби такі клуби якнайшвидше з’явилися в українських містах, але не в укриттях і не під час повітряних тривог, а після перемоги України».

Натхненням створення Урбан клубу у Любліні стала книга Ірини Озимок «У міста є я», а програма розроблена спільно з ГО «Ефект дитини».  Захід організовано муніципалітетом міста Люблін, ГО Ефект дитини, SKENDE, IKEA та Western NIS Enterprise Fund. Urban Club став елементом Європейської Столиці Молоді 2023. Проект співфінансовано Western NIS Enterprise Fund, SKENDE та мерією  Любліна.